Говорячи в цілому про прилуцький район то ми відвідаємо 12 найбільш цікавих пам’яток історії району. Серед них:

Садиба Киселя в с. Дідівці (відома як будинок М. Костомарова, де він перебував).

Преображенська церква в с. Переволочна. Садиба Милорадовичів.

Архітектурний комплекс 17-18 ст. Ладанського монастиря.

Михайлівська церква в с. Полонки (кінець 18 ст.).

Садиба 18 - 19 ст. графів де Бальменів та князів Жевахових в смт. Линовиця. Місце перебування Т.Г. Шевченка.

Церква Різдва Богородиці (поч. 19 ст.) і дзвіниця в с. Полова.

флігеля розміщена Свято - Миколаївська церква (УПЦ).

Вознесенська церква в с. Радьківка (пам’ятка архітектури,

знаходиться у напівзруйнованому стані).

Білорічицький архітектурний ансамбль із збереженим флігелем

садиби О.С. Рахманової - Волконської.

Густинський Свято - Троїцький монастир.

Виїжджаючи із Прилук першим пунктом нашої екскурсії є с. Дідівці. Розташоване на лівому березі р. Калишівки (права притока р. Удаю), за 4 км від райцентру і залізничної станції Прилуки. Вперше згадуються в 1629 р. Входили до складу Полкової, а з 1757 - до Переволочанської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігівської області (з 1932). У 1666 - 17 господарств селян, з них 9 "орали на 4-х волах", 8 - "на 2-х волах"; козаки не показані. Вільне військове село, "до Ратуші Прилуцької прислухаюче". У 1690 гетьман І. Мазепа надав Дідівці полковому сотнику Остапу Маценку. Після його смерті гетьман І. Скоропадський залишив Дідівці удові Єфимії Остапівні і сину Антону Маценку. За останнім Дідівці значилися 1737, коли він був другим полковим хорунжим. У 1737 - 11 госп. селян, 16 госп. козаків (4 виборних, 12 підпомічників), 4 госп. козачих підсусідків. У 1753 селянське населення належало 7 власникам, з яких прилуцькому протопопу М. Лисаневичу 7 господарств, причому 6 з них жили в бдв. хатах; удові Антона Маценка належали лише 3 двори. У 1780 - 19 дворів (27 хат) і 9 бдв. хат селян, 15 дворів (35 хат) козаків.1797 наліч. 208 душ чол. статі податного населення; діяла дерев’яна церква Параскеви, споруджена 1750 (перша церква збудована до 1666).

Скупувать селянські двори в Дідівцях в др. пол.18 ст. почав б. т. Петро Якимович Горленко; 1780 йому належали 6 душ чол. статі, 1782 - вже 28 душ чол. статі. Його онук Єгор Іванович Горленко в 1840-ві рр. володів 27 душами чол. статі селян. Поміщиками Дідівців були також Кисілі.1861 за Марком Дмитровичем Кисілем в Дідівцях й хуторі Киселівщині значилось 39 душ селян та 5 дворових людей.

Останнім власником дідівської садиби був Олександр Маркович Кисіль, якому в 1885, після смерті батька, мати передала її в спадок. У 1859 - 73 двори, 565 ж. Згідно з реформою 1861 в Дідівцях створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян (1861-66), якому підпорядковувалися 4 сільські громади (518 ревіз. душ). Козаки Дідівців підпорядковувалися Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Дідівців у 1867 увійшли до Прилуцької вол.3-го стану. У 1886 - 60 дворів селян власників, які входили до 4-х сільс. громад (Капністівська, Кисілівська, Савченківська, Тернавська 1-ша), 1 двір державних селян, 35 дворів козаків, 7 дворів міщан та ін., 106 хат, 562 ж.; діяли: нова дерев’яна церква (1839), при ній школа грамоти, шинок, вітряк. 1910 - 167 госп., з них козаків - 62, селян - 90, ін. непривілейованих - 13, привілейованих - 2, наліч.904 ж., в т. ч.12 теслярів, 8 кравців, 1 швець, 16 мережниць, 5 столярів, 2 ковалі, 10 ткачів, 59 поденників, 18 займалися інтелігентними та 116 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством.1334 дес. придатної землі. Діяли: дерев’яна церква Параскеви (згоріла 8.10.1920), земське початкове училище (1906) з майстернями, де навчались столярній справі і плетінню мережив; в ньому навчалися 51 хлопч. і 40 дівчат (О.М. Кисіль 1905 подарував десятину землі під це училище), змішана церковнопарафіяльна школа.

Другое по теме:

Развитие Волго-Вятского района
Волго-вятский экономический район (ВВЭР) относится к числу небольших по площади районов и занимает 1.6% ее территории. В регионе развита промышленность: машиностроение, химическая и лесная, а также п ...

Характеристика протяженности и специфика передвижения транспорта
Улица Свердлова находится в Кировском районе. Начинается с улице Набережная Первого Мая и заканчивается на улице Максима Горького. Протяженность ее составляет 2, 44 км. Улица является проездной, с по ...

Открытия Дмитрия Николаевича Садовникова
Самое знаменитое и наиболее полное собрание русских народных сказок увидело свет в конце 1850-х — начале 1860-х гг. Это «Народные русские сказки» А. Н. Афанасьева. Ручейками стекались к Афанасьеву ск ...