Уродженцями Дідівців є контр-адмірал Л.І. Леута та професор Варшавського універсітету Василь Никиф. Александренко. В Дідівцях у 1874-84 кожного літа приїздив і відпочивав у Киселів садибі історик, етнограф, письменник М.І. Костомаров. В цій садибі бували письменники В.П. Горленко, Д.Л. Мордовець, художниця К. Юнге, кобзар О. Вересай (додаток 1).

Далі продовжуємо нашу подорож до села Переволочна. Перша письмова згадка про Переволочну датується 1092 роком, відтак це одне з найстаріших поселень Лівобережжя.

Село розташоване біля річки Удай. За давнини ця річка була судноплавною. На крутих вигинах (меандрах) човни часто перетягували (волочили) по суходолу, щоб скоротити відстань. Такі місця називались "переволоками". Біля одного з таких місць і з'явилося поселення, що отримало назву на його честь - Переволочна.

У Переволочній збереглася прекрасна пам’ятка дерев'яної архітектури - Преображенська церква. Поряд із церквою збереглися цегляні ворота, зведені у 1914 році (Додаток 2).

Далі ми прямуємо до смт Ладан, що вперше згадується 1603, коли тут було засновано Покровський Підгірський Ладинський монастир. Село на той час називалось "Ладине". Монастирю належали Ладан і навколишні великі земельні угіддя.

Ладанський Покровський монастир був заснований в 1600 році одночасно з Густинським. Спочатку він був чоловічим і називався Підгірським.

Засновником його був монах Євфімій - один з трьох монахів, які вийшли з Київського Межигірського монастиря і пішли розповсюджувати православну християнську віру по Русі. Старший з монахів - Іоасаф - зупинився на Густинському острові біля Прилук і став засновником Густинського монастиря, а третій монах Геннадій - на горі між Ладаном і Полонками вирив печеру на взірець лаврських і залишився в ній жити з монахом - одинаком. Печера ця - архітектурна пам'ятка початку 17 століття з фресками в глибині - збереглася до наших днів, але знаходиться в аварійному стані і потребує реставрації і збереження, бо вона одна на всю Україну дожила до наших днів.

Всі землі Лівобережжя в тому числі і Прилуччина, в ті часи належали багатому Литовському магнату - князю Михайлу Корибуту Вишневецькому. Удвох з дружиною, Раїною Могилянкою Вишневецькою, будучи християнами, вони не шкодували ні своїх земель, ні грошей для будівництва храмів і монастирів заради розповсюдження християнства в своїх володіннях, також вони будували форпости і укріплення.

Душею будівництва Ладанського монастиря була ще зовсім юна княгиня Раїна Вишневецька. Вона і людей давала на допомогу її фінансами допомагала і часто сама навідувалась з Прилук.

В 1619 році тридцятирічна вдова Раїна Вишневецька, вже будучи смертельно хворою, перед своєю кончиною в останній раз потурбувалась про своє дітище. Вона залишила фундуш (заповіт), яким підтвердила права монастиря на володіння селом Ладан, а також грунтами та угіддями.

В цьому ж році (18 січня) єпископ Ісая Копинський, керуючий храмами і монастирями Вишневецьких на Лівобережжі, домігся у Раїни Вишневецької дозволу реорганізувати обитель з чоловічої в жіночу з метою, щоб ігуменею в ній була його сестра Олександра. В 1624 році Ісая з Лубен повернувся в Ладанський монастир зі своїм причтом і почав будувати келії.

А рід Вишневецьких закінчився на їх бездітному онукові Михайлові (названому так на честь дідуся), який був королем Польщі. Але залишився непрямий потомок по материнській лінії - Олександр Прежздицький.

В 1735 році обитель повністю знищила пожежа. В той час в ній були: три храми, дзвіниця, господарчі забудови та оборонні укріплення. Обитель вже мала назву „Покровська". Після цієї пожежі монастир відродився швидко - вже через 5 років в ній було три церкви повний штат службовців.

Будівництво і повне відродження монастиря Київський Митрополит Рафаїл Заборовський доручив в 1743 році ігумені Олександрі (Івановій), перевівши її з Ніжина. За 20 років її роботи монастир досяг самого високого розквіту - при ній було збудовано 2 храми: перша кам'яна споруда в ім'я Пресвятої Богородиці в 1763 році, другий храм був збудований з дерева в ім'я святителя Миколая.

Другое по теме:

Лингвистическая характеристика
Армянский язык - язык, на котором говорят около 10 млн. армян. Большинство из них – жители Республики Армения, остальные составляют огромную диаспору и расселены по всему миру. Армянский язык принадл ...

Направления анализа региональной экономики
Анализ различных аспектов экономики региона проводится с целью диагностики проблем и разработки тактики и стратегии регионального развития. Для анализа экономики регионов первого ранга (субъекты феде ...

История Нижнего Тагила
История Нижнего Тагила тесно связана с историей горнозаводской промышленности Урала. Разрешение на постройку чугуноплавильного завода у горы Магнит (позже она стала называться Высокой) было дано Деми ...